2.22.2018

Відкритий урок з української літератури "Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. «Мрії», «Як дитиною, бувало…». Неповторний світ дитинства в цих поезіях"


Мета: поглибити знання учнів про Лесю Українку, її творчість, ознайомити з поезією про дитинство, розкрити образ лі¬ричної героїні - сильної духом дівчинки;
розвивати поетичну уяву, навички виразного читання, коментування ліричних творів, визначати роль художніх засобів у них; учитися грамотно висловлювати свої думки, узагальнювати, робити висновки; формувати світогляд;
виховувати почуття любові до батьків, родини, на прикладі життя Лесі Українки формувати життєву стійкість, працелюбність, оптимізм; почуття пошани, поваги до творчості поетеси.
Обладнання: підручник, портрети Лесі Українки; виставка творів поетеси;  презентація, мультимедійні засоби, віночок, стрічки.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Я була малою горда, —
Щоб не плакать, я сміялась
Леся Українка

Так, я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся Українка

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент. Емоційне налаштування на урок

«Доброго дня», — промовляю за звичаєм.
Щастя і радості кожному зичу я.
І усміхаються в відповідь люди:
Добрі слова ж бо для кожного любі!
Наш сьогоднішній урок ми присвятимо чарівній людині, митцю, драматургу, фольклористу, перекладачу. Людині, яка з раннього дитинства (у віці 4 років) виявила неабиякі таланти до музики і літератури. Людині, 30 років свідомого життя якої були безупинним змаганням з хворобою.
Назвіть її справжнє ім’я (Лариса Петрівна Косач).
Під яким псевдонімом ця людина знана в літературі та громадському житті? (Леся Українка).
Тож нехай наше знайомство з Лесею Українкою та її поезією стане для кожного з вас уроком пізнання, відкриттям чогось нового, уроком роздумів і аналізу. Бажаю вам плідної роботи.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку (Запис дати та теми уроку в зошиті)

Методичний коментар: на дошці записано дату, тему уроку і епіграф
Відкрийте зошити. Запишемо дату та тему уроку:
«Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. «Мрії», „Як дитиною бувало”. Неповторний світ дитинства в цих поезіях. Образ мужньої, сильної духом дівчини.»
На уроці ми продовжимо знайомитися з цікавими фактами біографії Лесі Українки та її поетичною творчістю; навчимося аналізувати ідейно-тематичний зміст та художні особливості поезій «Мрії», «Як дитиною, бувало…». Будемо вдосконалювати та розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження. Навчимося узагальнювати та робити висновки, шанувати і любити творчість Лесі Українки.

Проблемне питання

-В кінці уроку маєте дати відповідь на питання : «Чого можна навчитися в ліричних героїнь поезій Лесі Українки?»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Ще з дитинства Леся полюбила український одяг, невід’ємним елементом якого є вінок. Вона було горда тим, що є українкою і саме тому так себе і називала – Леся Українка.
На Україні вінок завжди був оберегом для кожної молодої дівчини. Його виплітали від ранньої весни до пізньої осені: на свято Івана Купала, на Спаса, на ювілеї. Тож нехай цей вінок як знак щирої любові і шани до великої дочки українського народу – Лесі Українки, ми прикрасимо на уроці кольоровими стрічками шани.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Люди, як зорі, полишать свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ Лесі Українки, образ ніжний і чистий.
Подивіться на портрет поетеси. Такою її знали близькі і знайомі, такою вона ввійшла у пам’ять прийдешніх поколінь. Вдумливі проникливі очі, ані посмішки, ані грайливого образу обличчя. У звичайному житті вона – слабосила дівчина. У літературі – титан духу, «дочка Прометея». Хто ж вона, Лариса Петрівна Косач-Квітка, знана у всьому світі як Леся Українка? Чому всіх і досі хвилює її творчість, яка залишається актуальною і в наші дні? Де черпала сили ця хвороблива, слабка фізично і незламна духом жінка? Яким було її життя? Дізнаємося під час знайомства.
«Знайомство з біографією поетеси» (5.58 хв.).
Методичний коментар: перегляд фільму «Україна – це особистості, які формують обличчя її історії»
У початкових класах ви вже вивчали її поезії і дещо знаєте про її життя і творчість. Вашим домашнім завданням було повторити біографію поетеси.
Випереджаюче Д.З. АЛІНА И ОЛЕСЯ ПІДГОТУВАЛИ ПОВІДОМЛЕННЯ
Конкурс «Кращий знавець біографії Лесі Українки» «Закінчити речення»
Слово вчителя: Звернемося до епіграфу нашого уроку. Колись давно Леся Українка написала ці рядки. Спробуйте тільки за ними охарактеризувати людину, яка є їх автором. Яка вона? (незламна, нескорена, сповнена оптимізму, сильна духом)
Прожила поетеса всього лише сорок два роки і тридцять три з них плідно працювала на літературній ниві. Зробивши так багато для розвитку рідної культури, Леся Українка була і залишається нашою національною гордістю. Тож, опрацювавши біографію письменниці, ми маємо право пов’язати першу стрічку на вінок шани. Якого кольору вона буде? Звичайно, коричневого, що стане символом землі. Тільки наша земля така щедра на талановитих людей. Серед яких і Леся Українка.

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота над поезією «Мрії»

Спогади про Лесю засвідчують, що в дитинстві вона була мрійливою дівчинкою. Справді, адже в Колодяжному бігала в місячну ніч одна-однісінька в ліс, щоб побачити Мавку. А бавлячись серед руїн Луцького замку, уявляла себе мужньою Жанною Д'Арк, а своїх товаришів – відважними лицарями.
Другу поетичну збірку Леся Українка назвала «Думи і мрії». І є в ній вірш «Мрії».   
Із розділу "Лексикологія" ви знаєте, що в нашій мові вживаються власні українські й запозичені слова. "Мрія" — слово власне українське. Доберіть означення до слова "мрія". Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте це слово?
Шоб у кожного з вас у душі завжди були мрії, прикрасимо вінок шани рожевою стрічкою, що є символом оптимізму та сподівань на кращеВиразне читання  учнем вірша Лесі Українки «Мрія».
(Послухайте поезію і постарайтесь побачити картини, змальовані поетесою.)
Опрацювання змісту поезії Л. Українки «Мрії» за питаннями:
  • Чи сподобався вам вірш?
  • Чи полюбляєте ви мріяти? Яка ваша мрія?
  • Чому вірш називається «Мрії»?
Перебування на самоті спонукало Лесю до мрії й фантазуван¬ня. Працював мозок, роїлися думки. Досить було побачити дівчинці якийсь малюнок чи світлину — і в її уяві складалася ціла історія.
  • Як письменниця характеризує дитячі роки?
  • Які автобіографічні риси поетеси відображені у вірші?
Стан Лесиного здоров'я не дозволяв їй не лише вступити до гімназії, а й систематично  навчатися вдома. Періодично давалася взнаки хвороба і тяжко мучила її, що будо не до науки. Цілими тижнями й місяцями доводилося лежати в ліжку. Найщирішим порадником, співрозмовником і другом стає для Лесі книжка. Вона відкриває перед юною читачкою безмежний світ.
  • Що вас зворушило або вразило?
  • Чи розумієте ви ліричну героїню, її душевний стан, мрії, наміри?
  • Які люди її приваблювали? Чим саме?   
  • Як ви вважаєте, чому ліричній героїні вірша «Мрії» ближче до серця переможений, а не переможець?
Леся багато знала про лицарство, однак "очарував розум" її не переможець, а переможений, той, що уже відчуваючи на своєму серці гострий кінець списа, не благав пощади, а безстрашно відповідав: "Убий - не здамся".
  • Доберіть якомога більше епітетів до слів переможець (злий, жорстокий, безпощадний, самовпевнений, бездушний, гордий…) і переможений (гордий, незламний, безстрашний, мужній, нескорений, вільнолюбивий…).
  • Чи однаковим змістом наповнений епітет гордий у першому і другому випадках?
  • Ким, на вашу думку, страшніше бути – жертвою чи катом?
  • Знайдіть слово , яке вказує на негативне ставлення ліричної героїні до     переможців.
  • Як ви думаєте, хто в даному випадку сильніший – переможець чи переможений? Чому?
  • А на чиєму боці ви й чому саме?
Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу.
Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості, віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край».
Основна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; людина — це віра, сподівання, впевненість у перемозі.
Життєстверджуючий мотив твору: «Ти мене убити можеш, Але жити не примусиш.»
Поезія «Мрії» написана поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р. Лесі тоді було 26 років. Це прекрасний вік у житті кожної людини. Тож наступними ми пов’яжемо 2 зелені стрічки. Вони символізують живу природу, красу та юність, молодість людини,

2.Робота над поезією "Як дитиною, бувало..."

Виразне читання поезії  учнем
1. Словникова робота:  У тексті зустрілося слово «епіграма». Що воно означає?
Епіграма – невеличкий вірш, що висміює якусь особу.
Драма — це п ‘єса, що змальовує складний конфлікт. Напружену боротьбу між дійовими особами.
Драма – напружений момент.
2. Опрацювання змісту поезії Л. Українки «Як дитиною, бувало»
  • Який образ в ліричному творі є головним, центральним? (Образ ліричного героя)
  • Чи нагадує лірична героїня Лесю Українку? Чим саме? Як називається твір, в якому по суті розкривається біографія автора? (автобіографічним)
  • Які рядки можна вважати життєвим девізом юної Лесі?
  • Через що героїня твору страждає? (Через фізичний біль)
  • Зачитайте рядки з поезії, в яких Леся Українка говорить про реакцію головної героїні на фізичний біль? (Як дитиною, бувало, Упаду, собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо)
  • Чому на запитання: «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних стражданнях?
  • Які рядки свідчать про її горду вдачу? («Що,болить ?»- мене питали , Але я не признавалась -Я була малою горда,- Щоб не плакать, я сміялась)
  • А ви можете терпіти тоді, коли це неможливо?
  • Які риси характеру притаманні дівчинці? (Сила волі, мужність, витримка, гордовитість, уміння долати перешкоди)
  • На скільки умовних частин можна поділити вірш (на дві)
Слово вчителя: молодці. Ви правильно визначили дві смислові частини поезії, тож повинні прикрасити вінок. І ми вплітаємо до нього дві жовті стрічки, що є символами сонця, їх в’яжуть з обох боків справа та зліва, щоб завжди у нашому житті були і світло, і тепло.
  • Прочитайте 2 останні строфи і скажіть: Про кого в них розповідається? (Розповідається про вже дорослу людину.)
  • Про який «злий жарт» і про яку «драму» йде мова? (Доросла жінка розуміє, що її хвороба є невиліковною. Та життя триває, і зі своєю хворобою она повинна навчитися, як жити далі)
  • Як тепер про себе, свою вдачу говорить лірична героїня? («…забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись»)
  • Чому вона тепер «плаче», щоб «не сміятись»? про що свідчать ці рядки? Чи говорить це про те, що в неї немає сил для боротьби і вона скорилася власній долі? (Ці рядки в другій частині протиставляються рядкам в першій («Щоб не плакать, я сміялась», «Плачу я, щоб не сміятись»).
  • Які зміни відбуваються з ліричною героїнею вірша у другій частині? (Вона забуває давню гордість, боїться когось образити сміхом, схильна до прощення, тому плаче, щоб не сміятися над людськими вадами)
  • Чому так говорить лірична героїня? (Життя дорослої людини, її проблеми відрізняються від дитячих. Тому треба вміти стримувати емоції, застерігати себе від необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятися над людськими вадами).
Слово вчителя: образ ліричної героїні у вірші є складним і динамічним. Поетеса показує, як змінюється характер героїні впродовж її життя.
  • Який настрій викликала у вас поезія?
Слово вчителя: Не виставляти напоказ свої почуття – велике мистецтво. Отже, через багато років лірична героїня залишається такою як у дитинстві: мужньою, сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій.
Характеризуючи ліричну героїню поезії «Як дитиною, бувало…», ми з вами складемо асоціативний ряд, або АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ Лірична героїня стримана, терпляча, витривала, стійка, горда, схильна до всепрощення, здатна забути про гордість, щоб не сміятись над людськими вадами, не образити когосьСлово вчителя: колись у далекому минулому грецький мудрець-філософ Зенон проводив свої заняття в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям — стоїцизм, а про людину, яка виявляла стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, почали говорити, що вона має стоїчні риси характеру.
Запис на дошці та у зошити:
стоїцизм — риса характеру, що характеризується стійкістю, мужністю, вмінням долати труднощі за допомогою розуму.
Слово вчителя: час написання вірша – 1897 рік. Леся була вже хворою. Та вона була мужньою дівчиною й терпляче зносила муки. Лікар, який робив їй операцію, дивувався, що не почув стогону з її вуст і не побачив сліз в очах.
  • Чи нагадує лірична героїня Лесю Українку? Чим саме? (Прототипом ліричної героїні поезії можемо вважати Лесю Українку Справді, саме таким стоїчним характером і володіла видатна українська поетеса Леся Українка.)
Ідейно-художній аналіз
Тема «Як дитиною бувало»: болючі переживання поетеси з приводу власного здоров’я; намагання героїні боротися через силу з хворобою, яка її спіткала в дитинстві.
Слово вчителя: ви добре попрацювали і можете прикрасити вінок блакитною стрічкою, що є символом неба.
Ідея «Як дитиною бувало»: уславлення сили волі, терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю хворобою.
Основна думка тільки сильна духом людина здатна подолати будь-які труднощі  («Щоб не плакать, я сміюсь, плачу я, щоб не сміятись»).
Слово вчителя: ви добре попрацювали і можете прикрасити вінок синьою стрічкою, що є символом природної стихії-води і водночас нескореності, незламності людського духу.
Аналіз художніх засобів твору (самостійна робота)
Для виразності поезії, з метою створення відповідного емоційного настрою важливе значення мають художні засоби. Назвіть художні особливості, які є у поезії:
  1. риторичне запитання: «Що болить?»;
  2. метафори: «біль доходив», «зірватись має ...епіграма»;
  3. епітети: «злий жарт», «епіграма гостра, злобна».
Робота в зошиті: визначіть які художні засоби використала Леся Українка в поезії «Як дитиною, бувало…» і впишіть до відповідної колонки.
Орієнтовні записи в учнівських зошитах:
Епітети,                               Метафори
Злий жарт                            «біль доходив»
Епіграма гостра, злобна    «зірватись має…епіграма»
Перевірка (фронтальна робота)
Слово вчителя: ви добре попрацювали і можете прикрасити вінок фіолетовою стрічкою, що є символом розуму.

VІ. Узагальнення вивченого на уроці.

Мозковий штурм «Життєві поради Лесі Українки»
Слово вчителя: Лесі Українки давно немає серед живих. Та до нас вона промовляє своїми поетичними творами, вчить нас життєвої мудрості.

Проблемне питання

-В кінці уроку маєте дати відповідь на питання : «Чого можна навчитися в ліричних героїнь поезій Лесі Українки?»Прочитайте епіграф до уроку. Якої життєвої мудрості вчить нас поетеса? (Сподіватися на краще навіть тоді, коли вже немає надії; думати позитивно, гнати від себе сумні думки).
Від поезій Лесі Українки віє твердістю духу, вірою та оптимізмом, життєрадістю.
Молодці! Ви добре впорались із цим завданням. Прикрасимо наш вінок червоною стрічкою, що є символом оптимізму та радощі.

VІІ. Домашнє завдання

А на наступний урок ми проведемо конкурс найкращих декламаторів поезії Лесі Українки «Як дитиною, бувало…». тому даний твір слід вивчити напам’ять.
Виразно читати вірш «Мрії»; розповідати про життєвий шлях поетеси; зробити ілюстрації до творів
Завдання для учнів високого рівня: написати твір-мініатюру «Що захоплює мене в Лесі Українці».

VІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

Слово вчителя: час підвести підсумки і оцінити роботу на уроці.
Метод незакінченого речення
  • Після цього уроку я зрозумів…
  • Найбільше мене вразило на уроці…
  • Я хочу більше дізнатися….
  • Чи сподобався вам урок?
  • Чи досягли ми поставленої мети уроку?
Слово вчителя: вважаю, ми сьогодні працювали наполегливо і ефективно. Тому вплітаємо у вінок шани останню білу стрічку – символ ваших знань, здобутих наполегливою працею.
Пам’ятайте, діти , що шлях до знань , до слави нелегкий, тернистий. Треба знаходити у собі силу волі, щоб здолати життєві перешкоди, щоб розвинути свої здібності і таланти.

Як Леся любіть ви Вкраїну свою,
Й червону калину в зеленім гаю,
Під спів соловейка світанки стрічайте,
Як квітки у полі ви всі розквітайте,
Складайте вірші про красу України,
І Лесині вірші вивчайте сумлінно.
Я бажаю бачити вас працьовитими і наполегливими не тільки під час вивчення української літератури, а безпосередньо у вашому житті. Нехай цей вінок стане оберегом для вас, щоб ми жили в мирі, добрі, злагоді та любові.

Леся Українка народилася  на чарівній Волині у дворянській сім’ї. Леся була другою дитиною (усього дітей було шість).
Мати Лесі Українки – відома українська письменниця  й громадська діячка Олена Пчілка, займалася вихованням дітей. Батько, юрист за освітою, - високоосвічена, культурна людина з давнього козацького роду, був людиною лагідною і правдивою.
У сім’ї панувала атмосфера поваги до народних звичаїв і традицій, до української культури.    У дитинстві Лариса була жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять написала досить змістовного листа своєму дядькові Михайлу Драгоманову. Ларису по – домашньому кликали Лося, а в п’ять років вона попросила, щоб її називали Лесею. Коли ще Леся не вміла читати, батько навчав її проказувати за ним байки Л. Глібова, казки О. Пушкіна. А коли вже навчилась читати, то улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи, книжки про дивовижні подорожі мандрівників. Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михайлом, їх навіть називали спільним ім’ям Мишолося. Вони вигадували різні забави, фантастичні пригоди, умовно мандрували до далеких країн, до диких людей.

Зростали діти серед чудової волинської природи з синіми плесами озер і предковічними сосновими борами. Таємнича природа і багаті фольклорні традиції волинського краю щедро напували багатющу уяву Лесі. Почувши від матері про лісову мавку, русалок, потерчат, одного разу посеред ночі втекла в ліс і, перемагаючи страх, усюди шукала цих предивних істот. Звичайно. Нікого не побачила, тільки налякалася.    Леся любила співати і танцювати. У Колодязному, де довгий час проживала родина Косачів, біля їхньої садиби в неділю ввечері часто збиралися дівчата поспівати. Дівчинка непомітно підсяде до гурту і тоненьким голосочком підтягує пісні.     Коли Лесі було десять років, вона тяжко захворіла на туберкульоз кісток. Через хворобу вона не могла вчитися в школі. Довелося їй розпрощатися з улюбленим інструментом – піаніно. Спочатку Леся вчилася в приватних вчителів, а далі здобувала знання самостійно. За короткий час майбутня письменниця досконало опанувала загальноосвітні предмети, вивчила десять мов. Вона добре знала музику, малярство, світову літературу.
Літературну діяльність почала рано. У дев’ять років написала перший вірш «Надія», присвячений тітці «Елі», котра була заслана у Сибір за політичні погляди.

Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянуть іще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро,
Там жити чи вмерти, мені все одно.
Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія», у чотирнадцять років вона із братом Михайлом видала переклад «Вечорів на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя українською мовою. А для своєї молодшої сестрички Леся написала підручник з історії стародавнього світу.
Любов до літературної творчості Леся Українка пронесла  через усе життя. Чим же полонила поетеса душу читача? Чому її твори читають дорослі і малі? Відповідь на це питання ви знайдете, коли ознайомитеся з її творами.
А почнемо ми це знайомство з вірша «Як дитиною, бувало…».







Немає коментарів:

Опублікувати коментар