Критичне мислення є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян. Люди, що володіють критичним мисленням, мають такі риси: вони чесні самі із собою; перемагають сумніви; задають питання; базують судження на доказах; уміють відокремлювати головне від риторики, коли дивляться телевізор, слухають радіо, читають газети, слухають виступи політиків; ними неможливо маніпулювати.
Сьогодні серед невпинного потоку інформації дуже важливо вміти вибрати головне, критично перевірити отриману інформацію і виробити власний план щодо її практичної реалізації. Це можуть зробити ті люди, які здатні критично мислити. Уміння критично мислити необхідне людині у всі часи. Але це особливо актуально сьогодні в наш час швидких змін.
Презентація до виступу
Що потрібно знати вчителю про критичне мислення?
Критично мислити – це не значить обов’язково критикувати, відкидати, заперечувати, негативно оцінювати. Що ж таке критичне мислення?Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обгрунтованого рішення (термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне»); вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.
Як навчати учнів критично мислити на уроках української літератури
Предмет «українська література» має великі можливості для розвитку критичного мислення школярів. Його можна розвивати і на біографічних уроках, і під час читання, аналізу та інтерпретації художнього твору; під час опрацювання матеріалу підручника, обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету; в дискусіях; у процесі написання творчих робіт, рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему; під час рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів тощо.Сприятливе навчальне середовище. Важливою умовою розвитку критичного мислення учнів на уроках літератури є створення сприятливого навчального середовища. Учитель має заохочувати учнів вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти відчують, що їхні думки цінуються, а кожному з них дозволено сказати:"Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення.
Запитання, які «пробуджують» думку
Запитання низького та високого рівня. Запитання, які вчитель ставить своїм учням протягом уроку, можуть бути низького і високого рівня. Запитання низького рівня спрямовані на виявлення знань фактів, дат, імен, обставин тощо. Відповіді на такі запитання можуть бути лише однозначними і конкретними.Приклади запитань низького рівня. Що означає слово фольклор? Якого соціального стану були батьки Т.Г.Шевченка? Хто автор слів національного гімну України? Коли і де була написана поема Т.Г.Шевченка «Іван Підкова»? тощо.
Якщо вчитель свідомо розвиває у своїх учнях критичне мислення, то не обмежується на уроці запитаннями низького рівня. Він ставить школярам якомога більше запитань високого рівня, які вимагають виходу за межі простого знання фактів і деталей та застосування складнішого рівня критичного мислення.
Запитання високого рівня – це запитання, які ми ставимо, коли цікавимось, як чи чому щось відбулося або яким чином одна подія, факт чи ідея можуть бути пов’язані з іншими. Ці запитання формулюються в такий спосіб, щоб змусити учня критично мислити. На запитання високого рівня можна дати декілька відповідей, до того ж кожна з них буде аргументованою та переконливою.
Приклади запитань високого рівня
- Хто винен у смерті Федька-халамидника? Чому автор не залишав у живих свого героя? (В.Винниченко. «Федько-халамидник»).
- У чому, на вашу думку, причина трагедії, яка трапилася з героями твору М.В.Гоголя «Вечір проти Івана Купала»?
- Чи можна за народними піснями вивчати історію України та біографії її героїв?
Приклади проблемних запитань
- Чи можна вважати Гоголя українським письменником, адже він не написав жодного твору українською мовою?
- Чому автор дає лицареві ім’я Бертольд, а поета робить безіменним? (Леся Українка. «Давня пісня»). (Автор створює узагальнений образ справжнього митця).
- Чому оповідання про тяжку долю кріпачки Олесі Марко Вовчок назвала «Козачка», а не «Кріпачка»? (Марко Вовчок. «Козачка»)
Приклади проблемних запитань особистісного характеру
- Чи хотіли б ви разом із хлопцями, героями казки Василя Симоненка «Подорож у країну Навпаки», вирушити в країну, в якій «кожен робить, що схоче...» ? Чому?
- Павлик відмовився помститися Захарку за його негідний учинок. Він простив йому. А як би ви вчинили в подібній ситуації? (С.Черкасенко. «Маленький горбань»)
- «Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде».
Необхідно врахувати те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії. Тому важливо ставити учням такі запитання, які спонукають до висловлення різних (протилежних) точок зору.
Наприклад.
- «Чи правильно вчинив Павлик, коли не дозволив дідусеві покарати свого кривдника Захарка?» (Спиридон Черкасенко. «Маленький горбань»).
- Чим стало кохання для лісової красуні Мавки: щастям чи горем? (Леся Українка. «Лісова пісня»)
Критично мислити – значить уміти аналізувати
Слово аналіз від грецького слова analysis, що означає розклад, розчленування. Отже, проаналізувати – це значить поділити щось на частини, розглянути їх окремо і у взаємозв’язках з метою осягнення цілого.
Великі можливості для розвитку аналітичних умінь має аналіз художнього твору. За визначенням у літературному словнику-довіднику, «аналіз літературного твору – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них, зокрема у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору».
Отже, аналіз літературного твору пов’язаний із його поділом на окремі компоненти (художній образ, художня деталь, композиція, портрет, мова героя, символи, пейзаж, інтер’єр, художньо-зображувальні засоби тощо) та ретельним розглядом і поясненням кожного з них.
Приклади запитань та завдань на розвиток аналітичних умінь
- Доведіть, що в образі Пидорки Гоголь втілив ідеал української дівчини-красуні. Випишіть художні засоби, за допомогою яких Гоголь створює народнопоетичний образ українки. (Микола Гоголь. «Вечір проти Івана Купала»)
- Як пейзаж допомагає зрозуміти психологічний стан Катерини? За допомогою яких художніх засобів змальовано картину бурі? Чому виникає відчуття кінця світу? (Марко Вовчок. «Максим Гримач»).
Синтез – це об'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей, відношень) предмета в єдине ціле. Під час аналізу художнього твору на уроках літератури аналіз обов’язково має закінчуватися синтезом. Розглянувши окремі частини твору та пояснивши їх, учень має синтезувати в своїй уяві загальну осмислену картину всього твору. Це відбувається через інтерпретацію (тлумачення, пояснення) спочатку окремих компонентів твору, а потім усього твору в цілому. Так учень виводиться на усвідомлення авторської думки, головної ідеї твору.
Приклад завдання на розвиток навичок інтерпретації та синтезу
Аналіз та інтерпретація (пояснення) окремих сюжетних елементів повісті М.В.Гоголя «Вечір проти Івана Купала» закінчується синтезом загальної картини «Образ України, створений Гоголем у творі «Вечір проти Івана Купала».
Завдання. Перший твір, який уславив Гоголя, – це «Вечір проти Івана Купала». Багато росіян, прочитавши цей твір, відкрили для себе Україну. Якою ж показав Гоголь нашу Батьківщину та українців?
Заповніть другу колонку таблиці «Образ України, створений Гоголем»
Сюжетні елементи
|
Інтерпретація (пояснення)
|
Опис свята Івана Купала
|
В Україні зберігають традиції
|
Розповідь про квітку папороті
|
Україна – країна легенд
|
Демонічні герої Басаврюк та відьма
|
В Україні існують повір’я про нечисту силу
|
Портрет Пидорки до заміжжя
|
Українські дівчата красуні
|
Портрет наймита Петра (через уявлення жінок)
|
Існує ідеал козака
|
Трагічне почуття кохання наймита Петра та
доньки багатого козака Пидорки
|
В Україні в часи кріпосництва майнова
нерівність ставала причиною
неможливості сімейного щастя закоханих
|
Опис весілля
|
В Україні дотримуються обрядів та традицій.
Українці – веселі люди
|
Пейзаж
|
Природа України дуже мальовнича
|
Трагічний фінал твору
|
Українці
шанують моральні закони. Історія Петра засвідчує, що зло завжди
карається; людина повинна дотримуватися Божого й людського заповіту:
зберігати в чистоті душу, остерігатися
гріха.
|
Критично мислити – значить уміти порівнювати
Уміння порівнювати – важлива складова критичного мислення. Предмет «українська література» має великі можливості для розвитку цієї мисленнєвої здатності.
Приклади завдань
- Порівняйте образи Катерини (Марко Вовчок. «Максим Гримач») та Офелії (В.Шекспір «Гамлет»). Що спільного ви помітили у цих образах? (Трагічне кохання стає причиною смерті обох героїнь. Обидві кидаються у воду з верби, обидві перед смертю плетуть вінки).
- Знайдіть портрет Пидорки на початку твору й після заміжжя та порівняйте їх. Поясніть разючі зміни в зовнішності героїні (М.Гоголь. «Вечір напередодні Івана Купала»)
- Порівняйте життєві позиції Вишняка та батька Марусі Гордія Чурая (Л.Костенко «Маруся Чурай») («…і чураївські голови на палях, і вишняківські голови на плечах»).
Заповнення порівняльної таблиці «Життєві цінності поета та Бертольда» (Леся Українка. «Давня пісня»)
План
|
Поет
|
Бертольд
|
1. Життєві цінності
|
Живе духовним життям
|
Цінує все матеріальне
|
2. У чому бачить своє щастя?
|
У волі і творчості
«Бачиш ти - оця дiброва,
Поле, небо,синє море - То моє багатство-панство I розкiшне, i просторе».
«Так, я вiльний, маю бистрi
Вiльнi думи-чарiвницi». |
У багатстві і коханні
«Я б вiддав отой химерний
Твiй таємний свiт надхмарний За наземне справжнє графство, За пiдхмарний замок гарний.
Я б вiддав твоє багатство
I непевнiї країни За єдиний поцiлунок Вiд коханої дiвчини..." |
- Зіставте історію впливу пісні на бойову звитягу воїнів, описану в поемі «Давня казка», з легендою про давньоримського поета і воїна Тіртея. Що ви помітили спільного?
Критично мислити – значить уміти оцінювати та висловлювати власні судженняЛюдина з розвиненим критичним мисленням здатна давати власну оцінку будь-яким явищам. Навички оцінювання та вміння висловлювати власні судження – чи не найголовніші складові критичного мислення. На все мати власний погляд, уміти аргументувати та відстоювати свою позицію – ці важливі особистісні якості можна успішно розвивати на уроках літератури. Для цього вчитель має зосереджувати увагу школярів на авторських орієнтирах або суперечливих моментах у тексті твору та навколотекстовому просторі, заохочувати школярів висловлювати власну думку, аргументувати її. Запитання «Чи справді…?», «Чи погоджуєтесь …?», «Як ви розумієте…?», «Як ви оцінюєте…? - мають постійно лунати на уроках, де застосовується технологія розвитку критичного мислення школярів.
Приклади запитань на розвиток умінь оцінювати та висловлювати власні аргументовані судження.
- Чи погоджуєтесь ви з думкою літературознавців, що фінал «Лісової пісні» звучить оптимістично?
- Чи справді, «якщо прагнути до милосердя, то у світі не буде зла»? Історія Федька-халамидника підтверджує чи заперечує цю думку Конфуція? (В.Винниченко. «Федько-халамидник»)
- «Десь, колись, в якiйсь країнi
Проживав поет нещасний…»
- Як ви розумієте слова Гриця про Івана Іскру: „Він,– каже,– гордий. З ним не звариш каші”. (Ліна Костенко «Маруся Чурай»)
- Висловіть свої міркування з приводу того, чи потрібні світові неповторні, не схожі на інших особистості. Чи краще хай переважають на землі пересічні мешканці, тоді життя буде простішим? (Ліна Костенко. «Кольорові миші»)
Приклади запитань-прогнозувань
- Якби не було пісень поета, як би склався військовий похід лицаря? (Леся Українка. «Лісова пісня»)
- Який, на вашу думку, вирок винесли судді Анні, героїні вірша Л.Костенко «Кольорові миші»?
- Яким ви уявляєте майбутнє маленького горбаня?
Наприклад. Чи потрібна людині пісня? (Леся Українка. «Хотіла б я піснею стати…»)
Орієнтовне виконання завдання: Я вважаю, що пісня необхідна людині, тому що вона може зробити вільною і щасливою людину. Наприклад, лірична героїня вірша Лесі Українки прагне стати піснею, щоб мати змогу вільно літати по всьому світу і розповідати про свої мрії. Отже, пісня підносить людину на крилах краси і щастя, сприяє її духовному піднесенню.
Як правильно ставити запитання
- Поставивши запитання, вчитель має дати учням час на міркування (до 5-10 с).
- Перед тим, як висловити свою думку перед усіма, відповідь можна обговорити у парі (метод „Поміркуйте – Об’єднайтеся в пари – Обговоріть”).
- Учитель має задавати запитання, які продовжують обговорення, типу: „Що б ви могли доповнити?”
- Обговорення повинно бути відкритим. Учитель не підтверджує і не заперечує відповіді учнів. Наприклад: „Цікаво!” або „Я про це досі не думала”.
- Учитель просить узагальнити, підвести підсумок. „Хто може висловити точку зору Олі іншими словами?”
- Учитель має з’ясувати думку інших учнів: „Хто згоден з Максимом? Хто ні? Чому?”
- Учителю варто виступаити „адвокатом диявола”: „Що б ви відчули, якщо...” «Як би ви відреагували на... ?”
Формування особистості учня з позитивною психікою, оптимістичним світоглядом, художнім смаком, патріотичними переконаннями є одним з найголовніших завдань, що стоять перед сучасним учителем української літератури, й успішне його розв’язання, звісно, залежить від багатьох чинників.
Сучасний урок – це синтез педагогічної теорії і практики, майстерності, професіоналізму, духовності. І творцем такого навчання є вчитель. Саме його творче натхнення надає урокові життєдайної сили і неповторності.
Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а орієнтація в інформаційному просторі, пошукова діяльність. Набуває актуальності не констатація проблеми, а доцільне розв’язання її.
Вважаю, що сучасний урок має бути цікавий не лише учням, а й учителеві.
У сучасному освітньому просторі дедалі більше уваги приділяється впровадженню інноваційних педагогічних технологій. Одне з чільних місць поміж них посідає технологія розвитку критичного мислення.
Ознак критичного мислення є багато. Насамперед це такі: самостійність суджень, логічність висновків, чітка аргументованість міркувань, уміння зіставляти, порівнювати, аналізувати, дискутувати, повага до поглядів опонентів, відкритість до сприйняття альтернативних думок, здатність генерувати нові ідеї, аналізувати процес мислення з метою його вдосконалення.
Про потребу розвивати критичне мислення говорили в різний час відомі педагоги та психологи. Американський мислитель Д. Дьюї стверджував, що мета сучасної освіти полягає не в тому, щоб просто давати учням інформацію, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення.
В. Сухомлинський у своїх працях радив виробляти в учнів потребу пізнавати навколишній світ; залучати їх до здійснення складних розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вчити дітей спостерігати, досліджувати, робити власні висновки [2].
Нині проблема розвитку самостійного, логічного, критичного мислення є особливо актуальною.
Як виробляти в учнів уміння критично мислити на уроках української мови та літератури? Передусім треба навчити учнів працювати з інформацією, розвивати ті вміння та навички, які допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.
Учні мають на основі опрацьованої інформації навчитися формувати власні судження, робити самостійні висновки, підкріпленні переконливою аргументацією. Це допоможе їм у майбутньому мислити і діяти самостійно, незалежно.
Людина зі сформованими навичками критичного мислення завжди відчуває внутрішню потребу опановувати нові знання, розвиватися і самовдосконалюватися.
Критично мислити означає усвідомлювати, що світ змінний і плинний, а процес пізнання – безкінечний. Тому вчитель має формувати в учнів прагнення пізнавати цей світ.
Для розвитку критичного мислення на уроках мови і літератури потрібно створити сприятливе навчальне середовище, у якому кожен учень зможе вільно висловлюватися. Комфортний психологічний клімат налаштовуватиме на плідну роботу. Учні повинні повірити у власні сили. Обстоюючи свої погляди, вони вчитимуться слухати і цінувати думки інших. Навчання має відбуватися як процес взаємодії всіх учасників: учитель організовує роботу, добирає доцільні форми і методи, учні займають активну позицію у навчанні.
Як учителю літератури створити сприятливе навчальне середовище для розвитку критичного мислення учнів?
Учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню школярів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, 34 ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАїНИ № 6, 2011 Використання технології розвитку критичного мислення на уроках світової літератури Заняття №2* Дистанційний тренінг * Продовження. Початок див. “ЗЛ” №5, 2011 робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: "Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку. Якщо ви свідомо виховуєте у своїх учнів критичне мислення, старайтесь не обмежуватися на уроці запи таннями низького рівня, які потребують конкретного знання фактів та деталей. Наприклад: у якому році народився та помер М.Лермонтов? Якою була улюблена книга Жульєна Сореля? тощо. Якщо мета навчання полягає не лише в тому, щоб запам'ятати факти, а й використати їх для вирішення завдань і прийняття рішень, то для учнів кориснішим буде, якщо їм ставити запитання високого рівня, які вимагають виходу за межі простого знання фактів і деталей та застосування складнішого рівня критичного мислення. Наприклад: чому деякі вчені висувають гіпотезу, що в даті народження та смерті Лермонтова закодована трагедія його життя? (Якщо до кожної з цих дат додати 100, отримуємо трагічну дату в історії людства: 1914 — рік початку І світової війни, 1941 — рік початку Великої Вітчизняної війни). Як улюблена книга Жульєна Сореля розповідає про його кумира? (Улюблена книга Жульєна "Меморіал Святої Єлени" свідчить про його захоплення Наполеоном). Найкращий варіант — поєднувати запитання двох рівнів. Наприклад, ви, перевіряючи фактичні знання учнів, запитуєте: "На яких планетах побував Маленький принц?" А наступне запитання ви спрямовуєте на розвиток критичного мислення: "Чому Маленький принц не залишився на жодній із цих планет?" Наведу ще декілька прикладів подвійних запитань двох рівнів Учителю літератури важливо до кожного уроку готувати якомога більше запитань високого рівня, які сприяють виникненню в учнів критичного мислення. Водночас важливо й правильно ставити ці запитання. Ось декілька порад: — Після того, як задали запитання, надайте час на міркування (до 5—10 с.). — Реагуйте на відповіді учнів позитивно і зацікавлено: "Дуже цікава думка!", "Мені сподобалася твоя версія!", "Я про це досі не думала", "Давайте запам'ятаємо цю відповідь!", "Оригінально!" тощо. — З'ясуйте думку інших учнів: "Хто згоден з Максимом? Хто не згоден? Чому?" — Якщо ви відчуваєте, що учні не наважуються висловити свою думку перед усіма, використайте метод "Поміркуйте — Об'єднайтеся в пари — Обговоріть".Головною передумовою розвитку критичного мислення стала теза “Освіту не дають, її здобувають”. Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько п’ятнадцяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів
Виокремлюють шість ключових елементів критичного мислення:
- уміння мислити;
- відповідальність;
- формулювання самостійних суджень;
- критерії оцінки ідей у процесі їх аналізу чи критики;
- самокорекція;
- увага та апелювання до контексту
Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є групова форма роботи.
Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.
Робота в групах будується на правилах:
- один говорить - усі слухають;
- з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;
- висловлювати свої думки чітко, лаконічно;
- група доручає одному з її членів виступити;
- усі цінують час.
Презентація до виступу
Серед сучасних інноваційних педагогічних технологій одне з чільних місць посідає технологія розвитку критичного мислення.
Ознак критичного мислення є багато. Насамперед це такі: самостійність суджень, логічність висновків, чітка аргументованість міркувань, уміння зіставляти, порівнювати, аналізувати, дискутувати, повага до поглядів опонентів, відкритість до сприйняття альтернативних думок, здатність генерувати нові ідеї, аналізувати процес мислення з метою його вдосконалення.
Про потребу розвивати критичне мислення говорили в різний час відомі педагоги та психологи. Американський мислитель Д. Дьюї стверджував, що мета сучасної освіти полягає не в тому, щоб просто давати учням інформацію, а в тому щоб розвивати критичний спосіб мислення [5].
В.О. Сухомлинський у своїх працях радив виробляти в учнів потребу пізнавати навколишній світ, залучати їх до здійснення складних розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вчити дітей спостерігати, досліджувати, робити власні висновки [7,8].
Нині, в умовах випереджаючої освіти сталого розвитку, проблема розвитку самостійного, логічного, критичного мислення є особливо актуальною.
Як виробляти в учнів уміння критично мислити на уроках української мови та літератури? Передусім треба навчити учнів працювати з інформацією, розвивати ті вміння та навички, які допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.
Учні мають на основі опрацьованої інформації навчитися формувати власні судження, робити самостійні висновки, підкріпленні переконливою аргументацією. Це допоможе їм у майбутньому мислити і діяти самостійно, незалежно.
Людина зі сформованими навичками критичного мислення завжди відчуває внутрішню потребу опановувати нові знання, розвиватися й самовдосконалюватися.
Критично мислити означає усвідомлювати, що світ змінний і плинний, а процес пізнання – безкінечний. Тому вчитель має формувати в учнів прагнення пізнавати цей світ.
Для розвитку критичного мислення на уроках мови і літератури потрібно створити сприятливе навчальне середовище, у якому кожен учень зможе вільно висловлюватися. Комфортний психологічний клімат налаштовуватиме на плідну роботу. Учні повинні повірити у власні сили. Обстоюючи свої погляди, вони вчитимуться слухати й цінувати думки інших. Навчання має відбуватися як процес взаємодії всіх учасників: учитель організовує роботу, добирає доцільні форми і методи, учні займають активну позицію у навчанні. Уникнути одноманітності допоможуть індивідуальні завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар