Мета уроку:
- Навчальна: ознайомити старшокласників зі збіркою інтимної лірики, розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій “Чого являєшся мені у сні?”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?”, «Безмежнеє поле в сніжному завою», «Ой ти дівчино, з горіха зерня», «Тричі мені являлася любов», «Як почуєш вночі край свойого вікна», “Декадент”; творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка;
- Розвивальна: вдосконалювати навички виразного читання поезій, розвивати вміння учнів досліджувати художні особливості творів та робити їх ідейно-художній аналіз, висловлювати власні враження від прочитаного;
- Виховна: виховувати інтерес до поетичної творчості поета, гордість за нього, збудити бажання краще пізнати глибинний зміст його ліричних творів; чистоту й благородство почуттів.
Тип уроку: Урок аналізу художнього твору з впровадженням інтерактивних технологій.
В зів’ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає,який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван Франко
Так, ти одна моя прадавняя любов,
Та, що не суджено в житті їй вдовольниться
Іван Франко
Любов – це кара, це сумна в’язниця,
Бог від якої заховав ключі.
П. Сорока
Хід уроку
І. Організаційний момент
Добрий день. Сьогодні я запрошую вас мандрувати чарівними стежками поетичної збіркиІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя:Любов…Кохання…Такі хвилюючи слова. Скільки навівають вони думок, переживань. І як би не змінювалося наше життя, а кохання завжди залишається коханням.
Що ж означає любити? У вас все попереду, і кожен із вас знайде відповідь на це питання у своєму серці. А сьогодні ми звернімося до поезій Франка, які являють собою «тихе зітхання», «незагоєні рани», «невтишні жалі», «завмерлеє в серці кохання».
«Усі мої думки нерозлучно сплелися з вами…»- Як ви думаєте, хто і про кого так міг сказати? (І. Франко про своїх коханих жінок, яких він зустрічає у своєму житті)
- Яка людина могла так сказати? (Людина великої душі і дуже закохана)
Своїм життям та творчістю І. Франко довів, що генії і любов народжуються не так часто, щоб доповнювати одне одного.
ІІІ. Актуалізація знань
- Що нам відомо про його життя та діяльність?- Які збірки належать великому Франку?На попередніх уроках ми говорили про Франка як про поета-борця, Каменяра, але ж він ще й тонкий лірик. Вічна тема кохання знайшла яскраве втілення у його поезії, і прозі, і драматургії.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні на уроці ми з вами опрацюємо тему «Збірка поезій “Зів’яле листя” (Лірична драма) – шедевр інтимної лірики І.Я.Франка.»Протягом уроку ми спробуємо:
- розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій “Чого являєшся мені у сні?”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?”, «Безмежнеє поле в сніжному завою», «Ой ти дівчино, з горіха зерня», «Тричі мені являлася любов», «Як почуєш вночі край свойого вікна», “Декадент”; творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка аби пізнати глибинний зміст його ліричних творів, а ще почуттів, благородних і чистих почуттів, які створюють наше з вами життя;
- будемо вдосконалювати навички виразного читання поезій, розвивати вміння досліджувати художні особливості творів та робити їх ідейно-художній аналіз, висловлювати власні враження від прочитаного.
V. Основна частина
1. Слово учителя
Ви опрацювали збірку, познайомилися з поезіями Каменяра.- Які рядки найбільше вразили і чому? (цитати)
- Які ще слова про кохання ви прочитали та взяли для себе, які слова про кохання вам запам’яталися?Іван Франко пише: «Так, ти одна моя правдивая любов, та, що не суджено в житті їй вдовольниться». Ці слова і стануть епіграфом нашого уроку.
Любов – це кара, це сумна в’язниця,
Бог від якої заховав ключі.
П. Сорока
У поетичному слові Франка відчайдушний порив закоханого серця, голос любові, що не вміщується в тихому закутку душі, така вже доля поета: жити і вмирати, любити і ненавидіти на виду у всіх, не стримуючи своїх почуттів.
Михайло Коцюбинський про збірку «Зів’яле листя” сказав:
«У Франка є прекрасна річ – це лірична драма “Зів’яле листя”. Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв…
Взагалі Франко – лірик високої проби».
І я переконана, що ми з вами сьогодні дійдемо такого ж самого висновку, адже багато поезій Франка з даної книжки самі попросилися в музику і стали піснями, які виконують і сьогодні. Більше 100 літ ця книжка бентежить людські серця.
Написана в час найбільших страждань, вона говорить читачам - великий Каменяр був людиною тонких і багатих почуттів. Його серце також палало великою земною любов’ю. Великий Франко не побоявся видатися слабким. Найбільші таємниці своєї душі він довірив нам з вами.
Це ознака духовної сили, а не слабкості, у якій звинувачували поета окремі сучасники.
- Як же назвали критики великого Каменяра за видання збірки “Зів’яле листя”?
Словникова робота:
Декадент – митець, якому притаманні песимістичні, занепадницькі настрої (фр. dekadance – занепад) (Тлумачний словник)Франко відреагував на публікації критиків гострим полемічним посланням «Декадент”.
Вірш «Декадент» у виконанні учня-читця
Я декадент? Се новина для мене!Протягом 10 років Франко пише цілий ряд ліричних поезій, які об’єднує в поетичну збірку «Зів’яле листя», яка видається друком 1896 року.
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
І Русі возвістив: "Ось декадент!"
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга —
Се лиш тому, що склалось так життя.
Та є в ній, брате мій, ще нута друга:
Надія, воля, радісне чуття.
Я не люблю безпредметно тужити
Ні шуму в власних слухати вухах;
Поки живий, я хочу справді жити,
А боротьби життя мені не страх.
- Яка історія написання збірки ?
(ІІ видання автор щоденника Супрун. Юлія Шнайдер «Щоденник самогубця»)
У житті кожної людини настає кохання. Воно може потихенько підкрастися , а може увірватися в душу могутнім поривом. “Тричі являлася любов” Іванові Франкові, але була вона “ліричною драмою”
«Тричі мені являлася любов»
Учень
Тричі мені являлася любов,Учениця: (Повідомлення про Ольгу Рошкевич)
Одна несміла, як лілея, біла,
З зітхання й мрій уткана, із обнов
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май.
На пурпуровій хмарі вранці сіла.
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай.
В одному з листів Іван Франко розповів про свої переживання, що лягли в основу ліричної драми: «Ще в гімназії я влюбився був у дочку одного руського попа Ольгу Рошкевич… Наша любов тяглася 10 літ, батьки зразу були прихильні мені, надіючися, що я зроблю блискучу кар’єру, але по моїм процесі 1878-1879 рр. заборонили мені бувати в своїм домі, а в 1880 р. присилували панну вийти заміж за іншого… се був для мене великий удар…» Саме їй присвятив перші рядки поезії.
Ольга займала певне місце у житті поета . Перший раз Франко побачив Ольгу у 1874 році, їй тоді було 20 років. Разом із сестрою збирала етнографічні матеріали , з яких частина була надрукована . За порадою Івана Франка сестри взялися до літературної праці. Ольга знала німецьку та французьку мови. Друкуючи свої записи , підписувалась псевдонімом “Надежда “ їй присвятив І. Франко свою збірку “Баляди і раскази”, видану у 1876 році. Він писав до неї багато листів.
Зрештою, як розповідають дослідники, Ольга розчарувалась в Іванові Франку. Франко побоявся вести її далі. Вона йому повірила , хотіла йти за ним , ділити з ним життя, бути його дружиною. Він побачив, що це для нього неможливо. Побоявся, що не отримає роботи. Очевидно знав свій характер, тому спасував, відійшов від неї. Сестра Ольги, Михайлина, вважала, що винуватцем їхнього розриву був сам Франко. Він хотів припинити ці відносини, намовляв брата Ольги, Ярослава, говорити про нього погане. Ольга не хотіла вірити, довго боролася за нього. Вона прагнула вирватися із середовища, в якому жила, але це було не так просто
Проте Ользі Рожкевич Іван Франко присвятив найніжніші свої поезії ( одна з них – четверта поезія другого жмутка збірки). Читання поезії.
А які теплі душевні листи писав він Ользі:”При щирій любові наше щастя повинно рости, не зменшуватись! Нічого тужити за минулим, ми молоді, світ ще усміхнеться нам, - жити хороше, любити хороше! Прощай, моє серце! Цілую Тебе з щирою душею! Твій Іван!”
12 червня 1877року Франко і його товариші були арештовані.
Батько так дорікав Ользі знайомством із Франком, що вона змушена була вийти заміж за богослова Володимира Озаркевича. Цей шлюб дуже пригнітив Франка.
Із своїм чоловіком Ольга жила нещасливо, згодом вона його покохала, бо був дуже благородною особою, підтримував і ніколи ні в чому не дорікав. Залишившись вдовою, Ольга жила в дочки у Львові недалеко від будинку Франка.
Ольга до кінця старалася викреслити із свого життя Франка, бо була уражена її гідність, хоча насправді хотіла повністю викреслити себе з його життя, прагнула , щоб про неї ніхто не знав, не згадував.
Такою була Ольга. Не могла пройти той бар’єр після того, що сталося. Не прийшла і на похорони Франка, бо не хотіла, щоб показували за нею пальцями: ось та, хто любила Франка і не стала його. Окрім того, хотіла зберегти ілюзію , що він ще молодий, юний. Такий, як тоді, коли полюбила, - і він ніколи не міг вмерти…
Явилась друга – гордая княгиня.Тією гордою княгинею була Юзефа Дзвонковська.
Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
Таємна й недоступна, мов святиня.
Мене рукою зимною вона
Відсунула і шепнула таємно:
«Мені не жить, тож най умру одна».
І мовчки щезла там, де вічно темнно.
“Велике враження зробила на мене знайомість з одною полькою, - згадує Франко, - я хотів женитися з нею, то вона чуючи в собі початки сухот , відправила мене”.
Юзефа Дзвонковська була вродлива розумна дівчина , в яку часто закохувалися молоді люди, але вона нікому не відповідала взаємністю. Юзефа була хвора на туберкульоз (про це знав лише Франко), тому відмовляла всім.
Явилась третя — женщина чи звір?
Глядиш на неї — і очам приємно,
Впивається її красою зір.
То разом страх бере, душа холоне
І сила розпливається в простір.
За саме серце вхопила мене,
Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась
І смокче кров, і геть спокій жене.«Фатальне для мене було те, що вже листуючись з моєю теперішньою жінкою Ольгою Хоружинською, я здалека пізнав одну польську панночку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших 10 літ. Це була панночка – Целіна Журовська».
Минали дні, я думав: наситилась,
Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!
Франко почував себе несміливим, ні постаттю, ні красою, не міг їй заімпонувати, його розуму дівчина не бачила, творів не знала і не його слави бажала, а маєтку, якого у Франка не було… Целіна вийшла заміж за поліційного комісара. Це кохання принесло поету найбільших страждань.
Про неї читачеві стало відомо з книжки Івана Франка Тараса “Про батька”. Зигмундовська була досить жорстокою до Франка : холодно реагувала на поезії , які поет присвячував її, не було в ній душевного тепла, тільки черстві розрахунки. Зигмунтовська твердила , що Франко буквально її переслідував.
Познайомились вони зовсім випадково. Вона працювала на пошті канцеляристкою. Була дуже гарною жінкою. Всі згадували її демонічні очі. Мала багато залицяльників. Це зрозуміло, бо вона обслуговувала , в основному військових. Серед її прихильників був і Франко. Він спочатку супроводжував її , пізніше писав листи, в яких освічувався в коханні. Вона ж від початку щиро і відверто говорила, що він не є тим чоловіком , який може їй подобатись. Целіні подобалися високі брюнети з голубими очима. Вона була не з тих , кому імпонував розум та інтелект Франка. І претензій до неї не може бути .
Їхні стосунки продовжувалися до останніх днів життя Франка
Був період , коли хворого Франка потрібно було везти у Ліпік на лікування. Не було кому його супроводжувати . І тоді Франка відвезла Целіна… та, яка протягом 10 років відштовхувала його від себе.
Деякий час Целіна жила в домі Франка. Це була дуже драматична історія.
Тарас згадував , що Целіна сім місяців жила в їхньому домі, доглядала дітей, ”вона заміняла маму”, під час хвороби Ольги Федорівни.
Іван Франко залишився сам, йому нікуди було подітись, тоді він пішов жити до свого шкільного товариша, а Целіна готувала їм обіди. Коли Франко повернувся додому, то розраховував тільки на Целіну, яка може прийти і бути кухаркою, прибирати і доглянути дім. Був тоді початок війни. Сини пішли на фронт, а дружина вже була в психіатричній лікарні.
Целіна допустилась однієї помилки, яка змінила ставлення Франка до неї. Вона побачила, що все, що залишає після себе Франко, пропаде, бо невідомо де будуть сини, що станеться із дружиною. Тоді зробила пропозицію: нехай все запише їй. Це дуже вразило Франка. Він подумав , що вона потрактувала їхню дружбу надто матеріально. Це була трагедія останніх років його життя, тому не захотів бачити її навіть тоді, коли вона прийшла за кілька днів до смерті.
Так закінчилось це велике платонічне кохання, яке тривало 10 років.
“Важлива” жінка в житті поетаВиступ учня Це була дружина Франка Ольга Хорунжинська.
Вірш «Моїй дружині» (читає учень)
Спасибі тобі, моє сонечко,
За промінчик твій – щире словечко!
Як промінчика не здобудь притьмом,
Слова щирого не купить сріблом…
Тож за дар малий, а безцінний твій,
Що, мов цвіт, скрасив шлях осінній мій,
За той усміх твій не вдослід журбі,
Спасибі тобі! Спасибі тобі!
Вона була свідомою жертвою заради іншої людини. Довго ввагалася. Коли приїхала до Львова не знала української мови. Зрештою, до кінця життя і не говорила українською. Боролася за Франка і намагалася весь світ відгородити від цього.
Походила вона із високих аристократичних родів, звикла до слуг і достатку. У Львові їй довелось жити без служниці й грошей. Треба було самій прати, мити , вести господарство.
Уявіть собі таку ситуацію: Франко їде у Відень захищати дисертацію, а вона із трьома дітьми сидить і ще бігає до бібліотеки , робить йому виписки.
У Ольги Хорунжинської була спадкова психічна хвороба, на неї хворіла також її сестра. Спочатку це приховувалось, згодом плітки розносилися. Франкові було прикро, що це сталося саме з його дружиною, але він це сприймав як покарання і зносив мужньо.Слово учителя: Перейдемо до визначення особливостей збірки.
- Поет дає підзаголовок збірці «Лірична драма». Чому?
- Про що свідчить це словосполучення?(У творі присутні елементи і лірики , і драми. Об’єктом зображення тут є внутрішнє буття особистості ліричного героя.)Теорія літератури. Словникова робота:
Лі́рика (грец. lyrik?s — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із родів художньої літератури, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.
Дра́ма (грец. drama — дія) — один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії.
Слово учителя:
Дія збірки відбувається не у зовнішньому об’єктивному середовищі, а у внутрішньому суб’єктивному світі.
- Що стає цьому наслідком?
(Ускладнена композиція твору. Лірична драма складається з медитацій та сновидінь, в якому перед нами замальовується внутрішній світ ліричного героя.)- Який провідний мотив збірки? (Нерозділене кохання ліричного героя, мотив сумніву, нездійснених бажань та мрій, мотив розбитих сподівань)
Лірична драма – це внутрішня драма, яка розігрується в душі героя. Це мого серця драма - так визначає герой стан власної душевної напруги і жанрову специфіку даної збірки.
- Визначимо жанр збірки (жанр збірки – є лірична драма)
- У чому полягають особливості даної композиції? (Три жмутки по 20 композицій)
Перейдемо до визначення основних мотивів кожного зі жмутків збірки. - Готуючись до уроку, ви самостійно прочитали поезії, визначили головні думки. Разом склали схему, у якій зазначили, у чому полягають особливості кожного жмутку, мотиви і хто є головними героями цієї збірки.
Орієнтовні відповіді учнів:
(Прочитавши І жмуток збірки «Зів’яле листя», я зрозуміла, що головним мотивом є громадянський мотив, але також у ліричного героя виникає палке кохання без надії на взаємність, тобто ліричний мотив. Лілея біла – це Ольга Рожкевич.)
(ІІ жмуток написаний у 1895 році. До нього входить 20 пісень. Описується кохання та чарівна краса природи. Більшість пісень ІІ жмутку дуже музикальні і стали піснями. Ми зацікавилися пошуком та з’ясували, які саме вірші стали піснями:
- М. Лисенко романс “Безмежнеє поле” .“Я не кляв тебе , о зоре”, “Оце тая стежечка”.
- Я. Степовий “Як почуєш вночі” .
- А. Кос-Анатольський «Ой ти, дівчино, з горіха зерня” .
- Данькевич “Чого являєшся мені у сні”
- Г. Майборода “”Не минай з погордою”
(У ІІІ жмутку описуються пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням. Третій жмуток написаний протягом 1 року. Описується відча ліричного героя, який спричинено нещасним коханням до Ціліни Журовської.)Драматизм нещасливого кохання, мотив суму, нездійснених бажань, розбитих сподівань. Це внутрішній монолог, щиросердна розповідь зраненої душі.
Робота в зошитах:
- Занотуйте у зошити те, що на екрані, те, що запам’ятали.
Аналіз поезій:
- Перейдемо до аналізу окремих подій.
«Безмежнеє поле в сніжному завою»
Враження
АналізПрослухайте пісню на слова І.Я. Франка «Червона калино, чого в лузі гнешся..» у виконанні…
- Поділимося думками, враженнями від прослуханого
- Аналіз:
Кожна людина у своєму житті має знайти відповідність своїм думкам, переживанням, переконанням, застосування своїм талантам.
Бажаю Ользі натхнення, творчої реалізації, задоволення від застосування своїх музичних здібностей.
- Звернемо увагу на тему, ідею цього твору
- За допомогою яких художніх засобів автор досягає поставленої мете?
Наступний твір, який маємо проаналізувати «Ой ти, дівчино, з горіха зерня..»
Прослухаємо і зробимо висновок , яка тема, ідея, художні засоби
Вірш також покладено на музику і до сьогодні є досить популярним. Його дуже часто виконують сучасні виконавці на таких шоу, як «Україна має таланти», «Х-фактор»
Більше століття збірка «Зів’яле листя» хвилює серця читачів. Вірш зі збірки «Чому являєшся мені у сні?» співали багато виконавців, і сьогодні він є також дуже популярною піснею. Пропоную насолодитися співом Віталія Козловського.
- Обміняємося почуттями, думками, враженнями після прослуховування цього творуКолективний коментар:
Це вірш – осмислення власних душевних переживань. Спочатку ліричний герой докоряє коханій, що з’являється йому уві сні, вона ж згордувала ним. Але докір раптом змінюється проханням: «О ні! Являйся, зіронько, мені хоч в сні». Це голос всеперемагаючої любові, без якої героєві «не жити».
Ця ажурна музикальна поезія – сповідь зраненої, наболілої Франкової душі. Це шедевр, що порівняти можна із всесвітньовідомим «Я помню чудное мгновенье» Пушкіна або сонетами Шекспіра. І більше ні з чим. Але у Франка, крім найтоншого ліризму, маємо ще глибокий трагізм, в його любовній ліриці злилися воєдино Пушкін і Шекспір.Орієнтовна відповідь учня:
Мене настільки вразило сучасне виконання, я відкрила для себе Франка, закохалася в його поезію. Хочу продекламувати цей вірш.Слово учителя:
Збірка до глибини душі вразила російську поетесу українського походження Анну Ахматову (Ганну Горенко). Вона зробила переклад цієї поезії. Послухайте і порівняйте:
Учень декламує поезію:
Преступник я. Чтоб заглушитьСлово учителя:
Неслыханную муку
И чистый образ твой убить,
Я злобно поднял руку.
Хватал я уличную грязъ,
Каменья площадные,
Чтоб кинуть в чистый образ твой,
В глаза твои святые.
Я, как безумный, бунтовал,
Задавлен злыми снами,
Хоть знал: свое я сердце рву
Злодейскими руками.
Но после был я, ангел мой,
Всех и грязней, и хуже,
А образ твой сиял в душе,
Как солнышко над лужей
Дія ІІІ акту ліричного сюжету майже повністю перенесено в душу героя. У ній бачимо конфлікт здорового глузду і почуттів. Здоровий глузд пропонує змиритися з долею, а почуття не вдається приборкати. Мотив безнадії, відчаю посилюються у третьому жмутку.
Ліричний герой вирішує покінчити життя самогубством. Я звертаю вашу увагу, що це перший твір, у якому ви знайомитеся, читаєте про ті душевні переживання, які виникли в душі самогубця.
Але немає в житті такої ситуації, такої проблеми, яку б неможна було вирішити, яку б неможна було подолати. І які б випробування не з’явилися на вашому життєвому шляху, завжди пам’ятайте про тих людей, які вас люблять, тих, кому ви потрібні. А кохання…. Можливо, воно несправжнє… мине час і ви зустрінете нове
У І жмутку є твір «Епілог», слова якого є підсумком всієї збірки. У «Епілозі» він говорить (читаю сама)
«Як почуєш вночі, край свойого вікна»
- Тож яким постає перед нами ліричний герой драми «Зів’яле листя»?
- Чому у збірці немає віршів, присвячених дружині?
VІ. Підсумки:
- Пригадайте назву збірки, жанр, композицію, тему, ідею, охарактеризуйте ліричного героя, щоб дати відповідьЩо є кохання для Франка?
Продовжіть:
Кохання – це таке почуття, за яке… (рядки з віршів)
Слово вчителя:
Сьогодні на уроці ми опрацювали збірку І.Я.Франка «Зів’яле листя», дійшли висновку, що це шедевр інтимної лірики.
Оцінювання
Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар