Мені імпонує думка «Ефективно навчати, не зацікавивши, неможливо. Вчитель повинен бути творцем-модельєром кожного етапу спілкування дитини з предметом. Загальновідомий факт: через особистість вчителя дитина або ж любить предмет, або ж залишається байдужою до нього».
Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які найоптимальніші в кожній окремій ситуації.
Повний текст доповіді на методичному об’єднанні
Уроки української мови та літератури, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися вислухати думку іншого і вміти аргументувати свою думку. Тому, на своїх уроках української мови та літератури активно застосовую групову навчальну діяльність – модель організації навчання в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою. У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю н групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями, щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.
Урок має бути ефективним, оптимальним за структурою. На кожному уроці дається учням час для роздуму, переживання, вибору позиції й обов’язково словесного звучання своїх думок.
Отже, одне з правил педагога: намагатись ввести дидактичне завдання у коло інтересів того, хто навчається. Для цього необхідно добре знати бажання, потреби вікової категорії учнів у цілому і кожного окремо. На сучасних уроках літератури повинні переважати колективні форми роботи. Як показує досвід, в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно.
«Асоціативний кущ»
Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так у 10 класі під час вивчення теми «Іван Франко «Збірка «Зів’яле листя», учні «одягають» ліричного героя в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ
Метод «асоціативного куща» раціонально використовувати на уроках зв’язного мовлення, виразного читання.
«Ажурна пилка»
Створюються «домашні» та «експертні» групи. Готується матеріал для «домашньої» групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку школярів об’єднують у «домашні» групи, а потім створюються «експертні». Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній «експертній» - однакові. Далі дається завдання «домашнім» групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи «домашніх» груп пропонується учням розійтися по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується школярам повернутися «додому». Кожний має поділитися інформацією, отриманою в «експертній» групі. Завдання «домашніх» груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.
Заключний етап – презентація у вигляді схем, таблиць, графіків або малюнків.
ТЕМА . Іван Франко . Збірка «Зів’яле листя».
І. Мотивація навчальної діяльності, створення ситуації (розпочинають учні заздалегідь підготовленою інсценізацією) У кафе сидять молодий чоловік та жінка: він – літературний критик, вона - Юлія Шнайдер – вчителька, закохана у Франка, розповідає про «Щоденник самогубця», залишений їй закоханим у неї вчителем, який покінчив життя самогубством. При першому виданні збірки «Зів’яле листя» Франко посилається на цей щоденник.
ІІ. Актуалізацію опорних знань учнів проводжу застосуванням інтерактивного методу «Мікрофон»
- Цікаві факти з біографії І.Я. Франка?
- Збірки поезій, написані І. Я. Франком?
- Історія написання збірки «Зівяле листя»?
- Жанр збірки?
ІІІ. Обмін необхідною інформацією про життевий і творчий шлях І.Я. Франка. Інтерактивна частина проводиться шляхом застосування технології «Ажурна пилка». Пропоную порядок роботи:
Пригадуємо, хто до якої групи належить. Кожний отримує картку червоного, синього, зеленого або жовтого кольору з номером своєї «домашньої» групи (1 хвилина);
Учитель. На попередньому уроці літератури рідного краю клас був поділений у «домашні» групи, кожна група отримала завдання:
1-а група.Виготовити стінніку «Життєвий і творчий шлях І. Я. Франка».
2-а група. Звернути увагу на творчий доробок І.Я.Франка., які поезії покладено на музику?
3-а група. Підготувати повідомлення «Жінки у житті І.Я. Франка».
4-а група. Зробити аналіз поезій збірки І. Я. Франка «Зів*яле листя» (дослідження тематики, ідеї та художніх засобів у його поезії)
Продовжуємо роботу в «експертних» групах. (8 хвилин);
повернення в «домашнi» групи. Кожен дiлиться iнформацією отриманою в «експертних» групах. Iнформацiя узагальнюється. Учасники допомагають один одному з’ясувати незрозумiлi моменти. Робота за схемою
ІV. Художній аналіз поезії Івана Франка(«Робота в малих групах»)
І-а група працює над аналізом вірша «Безмежнеє поле в сніжному завою».
ІІ-а група «Червона калино, чого в лузі гнешся».
ІІІ-а група «Чого являєшся мені у сні»
ІV-а група вірш «Ой, ти дівчино, з горіха зерня»
V. Закріплення знань, умінь та навичок. Закріплення матеріалу отриманого у «експертних» групах («Робота в парах».) Учні отримують картки з запитаннями, у парах (правий і лівий варіанти задають запитання одне одному) називають правильний варіант відповіді. Наприклад:
Рiк народження Івана Франка:
а) 19З7 р;
б)1940 р;
в)1905 р.
Яка з цих збiрок не належить І. Я. Франку?
а) «Мій ізмарагд»;
б) «Зівяле листя»;
в) «Гори говорять».
г) «З вершин і низин»
Кому з жінок Франко не присячував вірші у збірці «Зівяле листя»:
а) Ольга Хоружинська;
б) Юзефа Дзвонковська;
в) Ольга Рошкевич.
г) Целіна Журовська
Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця»
Урок розпочинається невеликою літературно-музичною композицією. Заздалегідь підготовлені учні-артисти показують фрагмент «Свята весни». Їхні глядачі-однокласники працюють у групах. На основі побаченого учні потім дають відповіді на запитання.
Українознавці
- Коли в Україні відзначали прихід весни?
- Як це відбувалося?
- Які обряди дійшли до наших днів?
Літературознавці
- Які пісні, на вашу думку, називаються веснянками?
- Як ще їх називали?
- Які особливості веснянок ви помітили?
- З якою метою повторюються деякі рядки?
Мистецтвознавці
- Хто з учнів найкраще передав емоції, почуття, пов’язані з приходом весни?
- Оцініть артистів.
Отже, виходячи з власного досвіду, можу зробити висновок, що використання на уроках української мови в 6 класі окремих інтерактивних технологій та ігрових завдань дійсно підвищують рівень пізнавальної діяльності та мотивації учнів, зацікавлюють їх, що сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт,а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості, шляхом самостійної роботи думки.
Під час вивчення розділу "Повторення, узагальнення та поглиблення вивченого в 5 класі" шестикласники повинні пригадати, а інколи і вивчити будову словосполучення, речення, будувати речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення, із простого речення будувати складне. Щоб учні виявили бажання це все знати і розуміти на допомогу приходять саме інтерактивні методи , коли слабші учні стараються, працюючи у групах, не підвести своїх одногрупників.
Тема . Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення
- Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожного з вас, заохочую учнів до роботи, - адже подібне формулювання ми мали на попередньому уроці». Далі прошу учнів, скористатись формулою «Сьогоднішній урок допоможе мені...», висловлювати мету заняття використовуючи метод «Мікрофон».
- Інтерактивну технологію «Мікрофон» найчастіше використовую на етапі мотивації навчальної діяльності чи для актуалізації знань. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми. Наступні елементи уроку організовую застосуванням різних групових методів.
Робота в парах. Спільне виконання завдань (обмін думками, спільні висновки).
Завдання. Прочитати речення. Виділити словосполучення, визначити головна й залежне слово, члени речення. Добре слово варте задатку. Дружи з розумним – не будеш дурнем. Знання роблять життя кращим. Розум – скарб людини.
Самостійна робота.
Відновити тексти, доповнюючи речення однорідними членами. Накреслити схеми речень з узагальнювальними словами. У чудових українських піснях, ..., ... зустрічаємо слова з пестливими, зменшувальними суфіксами. Це створює атмосферу доброзичливості й ... . Українську мову шанують у світі. Твори наших письменників перекладено в багатьох країнах ..., ..., ... .
- Однорідні члени речення підкреслити.
- Якою частиною мови вони виражені?
- З’ясувати позицію однорідних членів стосовно пояснюваних ними слів.
«Мозкова атака».
Учні висловлюють думки щодо вживання розділових знаків у виписаних реченнях.
ІV. Змістово-пошуковий блок.
Ігровий пошук «Вірю-не вірю».
Учні повинні погодитися із твердженням учителя або спростувати.
До словосполучень належать поєднання таких слів:
- підмет + присудок;
- повнозначне слово + повнозначне слово;
- службове слово + повнозначне слово;
- повнозначне слово = повнозначне слово (з’єднані сурядним зв’язком)
VII. Рефлексія.
• Як ви почувалися на уроці?
• Що винесете з уроку?
• Який вид роботи був найбільш вдалим?
Тема «Звертання».
Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит.
1 група – графічний самодиктант
Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.
2 група – Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.
|
Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять…
|
|
|
"Матінко моя!..- кричить Дмитрик.-
Матінко!"
|
|
|
Язиче, язиче, лихо тебе кличе.
|
|
|
Ой дівчино, шумить гай…
|
|
|
Цвіти, розвивайся, Україно!
|
|
|
Ану, діти, до роботи.
|
|
1. Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!
2. Засмійся Матвійку дам копійку.
3. Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?
4. Не плач не журися молодий козаче.
5. Спи ж ти малесенький пізній -бо час…
6. Ой і не стелися хрещатий барвінку.
3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаю вже заповнену таблицю)
|
Неправильно
|
Правильно
|
|
Петенька, йди сюди!
|
Петрику (Петрусю ), підійди сюди!
|
|
Ой ти, мій котик!
|
Ой ти, мій котику!
|
|
Андрюшка, відкрий очі –вже
ранок!
|
Андрійку, розплющ очі - вже ранок!
|
|
Анічка, поділи грушу пополам!
|
Ганнусю, поділи грушку навпіл!
|
|
Ох ти ж, моя куколка!
|
Ох ти ж , моя лялечко!
|
|
Дєвочкu, осторожно!
|
Дівчатка, обережно!
|
|
Пробач мене, дедушка, умоляю!
|
Пробач мені, дідусю, благаю!
|
|
Шофер , притормозіть, будь
ласка!
|
Пане водій, пригальмуйте, будь
ласка!
|
|
Будьте добрі, дядя, подвиньтесь!
|
Будь ласка (прошу Вас), будьте добрі,
посуньтеся!
|
Вибіркова робота
Прочитати народні вислови. І група - виписати ті, що сформульовані у вигляді простих
речень, ІІ група - у вигляді складних. Підкреслити гра¬матичні основи.
1) Коли сам не знаєш, то й язиком не плети. 2) Людина славна не словами, а ділами. 3) Про людей судять не по словах, а по ділах. 4) Тоді слова твої срібло, коли діло — золото. 5) Усіх слухай, а найбільше надійся на власний розум. 6) Хто і говорить, той мало робить. 7) Цінуй людей за ділами, а не за словами. 8) Швидко слово мовиться, та не швидко діло робиться (Нар. творчість).
Робота в мікрогрупах.
Як ви розумієте вислів «Ніщо не приносить людині стільки зла, як її язик? Свої міркування оформити письмово, наводячи приклади із власного життя.
Творче моделювання мовних одиниць відповідно до завдання
Використовуючи вислови відомих українських митців слова, скласти й записати речення з прямою мовою. Замість крапок уставити потрібні за змістом дієслова. Пояснити розділові знаки.
1) Все в тобі з’єдналося, злилося — як і поміститися в одній! ... (В. Симоненко). 2) В народу немає скарбу більшого, як його мова ... (Ю. Мушкетик). 3)… Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має (С. Воробкевич). 4) Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова ... (Панас Мирний). 5) ... Коли ти плекаєш слово, мов струна воно бринить (Д. Білоус). 6) ... Словесність — початок усіх наук. Вона — джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою (І. Цюпа).
► Накреслити схеми речень.
Висновки
Інтерактивне навчання – така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно відзвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання.
Спілкуватись з учнем чи ученицею як із партнерами, не опускатись, а піднятися до рівня дитини – мета інтерактивних технологій навчання.
Інтерактивні методи – це посилена педагогічна взаємодія учасників педагогічного процесу, інструментами і провідними ознаками якої є полілог, діалог, мисленнєва діяльність, смислотворчість, міжсуб’єктні відносини, сво¬бода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія тощо.
Усі інтерактивні технології навчання поділяються на групи залежно від форми навчальної діяльності учнів.
Інтерактивні технології охоплюють чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, а також умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.
Виходячи з усього згаданого вище, слід зазначити важливість використання інтерактивної моделі навчально-виховного процесу, яка передбачає використання інтерактивних технологій для різних форм організації навчання.
Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати навчання.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії усіх учнів. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе відповідальність за результати навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар