9 листопада – День слов’янської писемності та мови

«ГОВОРИ УКРАЇНСЬКОЮ»

9 листопада – День слов’янської писемності та мови. Багато різноманітних заходів було проведено з цієї нагоди у Бердянській школі №6. Найцікавішою подією стало створення проекту «Говори української!», до участі у якому долучилися учні, учителі та батьки. Протягом дня журналісти шкільного прес-центру брали інтерв’ю. Батьки взяли участь у флешмобі, який став частиною проекту. Агітбригада урочисто привітала учасників І(шкільного) етапу конкурсу знавців української мови імені П.Яцика. Сучасні українські пісні на слова відомих українських письменників, які звучали на перервах, створювали піднесений святковий настрій.

Радіогазета

9 листопада – День слов’янської писемності та мови розпочався радіогазетою. Одинадцятикласники підготували інформацію про це свято та видатного мецената Петра Яцика.
У день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця українці 9 листопада відзначають День української писемності та мови. Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються і українці за кордоном. Найголовніше в ньому – це і перевірка знань, а також солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.

Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика - конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. За традицією, конкурс проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний, районний, обласний, загальноукраїнський. Переможці конкурсу, крім цінних подарунків, отримують грошову винагороду. Перший Міжнародний конкурс знавців української мови відбувся 2000 року. За ухвалою Ліги україн­ських меценатів, конкурсу надано ім'я Петра Яцика.

Петро Дмитрович Яцик (7 липня 1921 року - 8 листопада 2001 року) - канадський підприємець україн­ського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході. Серед головніших проектів, профінансованих Яциком: Український науковий інститут Гарвардського університету, Енциклопедія українознавства, Міжнародний конкурс знавців української мови, Канадський інститут українських студій. За багатолітню меценатську діяльність Петра Яцика нагороджено "Почесною відзнакою Президента України" у 1996, а до 80-ліття - орденом князя Ярослава Мудрого Указом Президента України Л.Д.Кучми.

Відомий канадський бізнесмен і меценат українського походження

Народився у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Емігрував 1943 року. У 1947 році закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі. З 1949 року жив у Канаді.

З кінця 50-х років П.Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалася у повоєнні роки. Він був обраний почесним доктором права Гарвардського університету, входив до Надзірної ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.

Найбільш відомим проектом, профінансованим Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Русі» М. Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці, меценат пожертвував 15 млн. дол.


Заснував Міжнародний благодійний фонд “Ліга українських меценатів” і був його почесним президентом. П.Яцик — один з фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), засновник центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тис. долларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв на українські інституції в західному світі складає понад 16 млн. доларів.

За багатолітню меценатську діяльність нагороджений “Почесною відзнакою Президента України” (1996 р.).

Як патріот він вперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу з багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок на фінансування конкурсу зробив П.Яцик.

Петро Яцик

(1921 – 2001)

Вислови Петра ЯЦИКА:

Бізнес - справа чесних людей.

Найкоротший шлях здобути гроші? Пограбуйте банк. То відразу матимете їх. Нічого йти в бізнесмени, якщо маєте в душі тільки мрію про багатство. Потрібні ще совість, знання і порядність. Хочеш бути бізнесменом – то ставай добрим бізнесменом.

Вважаю за свій обов’язок віддячити Богові, що дав мені можливість бути сильнішим за слабших. І це також моя приємність – платити бідним чи слабшим, що я сильніший.

Убогий духом не може бути багатим, незважаючи на те, скільки грошей він має.

Все залежить від совісті людини, а не від її становища в суспільстві.

Найважливіша цінність одиниці й держави – це сила, яку дають освіта, гроші й армія. Освітлюють красу, але рахуються тільки з силою. А ми ці ділянки занедбували багато-багато років.

Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році.

За рішенням

Ліги українських меценатів конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу.

«Нас єднає мова!»

(Урочисте привітання)

Доброго дня Вам, шановні друзі! Вітаємо Вас з Днем української писемності й мови! Віримо, що на заході зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.

1-й учень

О слово рідне! Пращура молитва,
Громи Перуна, Велеса поля,
Софія Київська — творіння Ярослава —
Слов'яномовна праведна земля.

2-й учень

О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.

3-й учень

О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе Валуєви жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось — ні!

4-й учень

О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.

1-й ведучий.
Сьогодні свято! Свято мови! Свято рідної материнської мови, отієї, що вперше забриніла у глибинах нашої історії, в літописах зазоріла.


2-й ведуч.
Іноді ми чуємо: мова-духовний код народу. І в цьому правда. Бо саме мова звеличує серце і розум народу.


3-й ведуч.
У мові закодовує нація всю свою історію,свій багатовіковий досвід, здобутки культури, свою самобутність.


4-й ведуч.
Коріння української мови сягає сивої давнини. Дійшла вона до нас з тисячоліть такою, як була створена нашими пращурами.


Сьогодні, в День української писемності та мови, ми згадуємо Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ», якого вважають батьком української історії. Сьогодні ми також згадуємо братів Кирила й Мефодія – видатних просвітників, творців слов’янського письма. За традицією в цей день стартує 18-ий Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика.

Хто він, Петро Яцик?

Ми можемо багато говорити про красу української мови, але думаю, що переконливіше будуть звучати поезії

Мова кожного народу
Неповторна і своя:
В ній шумлять громи в негоду,
В тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять
Зелен клени у діброві
По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,
Колосисту на віки
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, –
Бо єдина, так як мати, –
Мова в кожного із нас!

ПІСНЯ «Добрий день, матусю, Україно»

Любіть українську мову всім серцем, бо вона - наша гордість. Не цурайтесь нашої співу­чої мови, не соромтеся нею говорити. Говоріть українською і продовжуйте мові життя. І поки живе мова, житиме й народ.. Думаю, що до ва­ших сердець дійшли слова, які несуть багатство, красу та мелодійність української мови.

Проект «Закордонні українці»