2.01.2019

Виступ на міському етапі конкурсу ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив»

учениці 10 класу ЗЗСО№ 6 м.Бердянська Мєлєйко Яни Олександрівни

Доброго дня однодумцям, колегам-ораторам,  для яких слово влучне українське – зброя у невидимому протистоянні,  перш за все,  з самим собою, коли на роздоріжжі думки стоїш перед вибором: говорити рідною чи позаритися на модно-чужинську…

        Звісно, ми майже завжди обираємо українську, мову дідів і прадідів, виплекану й виплакану, злеліяну й вистраждану!
        Гріх чинити інакше, бо в наших руках, молодих, дужих, енергійних, ініціативних, - майбутнє! Чи не так? Аякже,
     У мене в руках звичайна пір’їнка… Злетіла з лелечого гнізда, що в бабці на подвір’ї… Я чула колись, як говорять бузьки…  Слухала-заслухалася… Про що кугилькали?...
      Про те, як із криками «бєй хахла» знімали дзвін із сільської церкви, і він бухнув об землю так, що лелече гніздо здригнулося…
      Про те, як у тридцять сьомому забрали останні півміха зерна, як сказали, «на благо родіни», а діти вижили лише завдяки яєчкам, що їх, обливаючись слізьми, батько-бузько спустив крилами обережно додолу…
      Про те, як румуни стріляли по малих дитячих ноженятах, коли малі говорили «хлібця шкуринку» замість «корочку хлєба»…
      Про те, як хоронили всім селом сусідського хлопця-кіборга, який до останнього захищав мову рідну, державність, цілісність нашого, українського…
      Якийсь уселенський біль охопив мою душу після розмови зі звичайною пір’їнкою… І гордість за наш народ! Ні на йоту я більше не вагалася – говоритиму українською! Пропагуватиму, захищатиму, оберігатиму!
      І тоді все, до чого доторкнуся, забринить рідними словами!
Житиме наша мова — і наш голос звучатиме у вселенському хорі народів. Дивуюся з того, що, зародившись  іще  на світанні суспільного слов’янського життя, українська пережила страшні лихоліття і дійшла до нас чистою, свіжою, незаплямованою.
      Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність! Лише українське мовоєднання – душ, сердець, помислів, мрій, прагнень – шлях сьогодні до миру і злагоди!
      Торкаймося серцем до рідної мови! Думаймо українською! Читаймо українською! Борімося українською! Кохаймо українською! Живімо українською!

Немає коментарів:

Дописати коментар